Українська поезія
- Вірші українських поетів, вірші молодих авторів, гуморески, байки, громадянська лірика, поеми, поетичні шаржі, ...
Мітки
Українська поезія
Пошук
Пошук в архіві по фразі "поезія"
А.Драбрезір "КАНТОВАНОСТЬ ВРЕМЕНИ" (Рання творчість).
Сповідь бунтівника комунізму. Я народився в Імперії Радянського Союзу. В ті часи всі народжувалися в ім’я комунізму, не виняток і моя особа! Радянська влада покладала на мене певні надії, як на будівника світлого майбутнього. І я свято вірив у те, що колись прийде той час, коли всім буде добре і ми будемо жити за принципом «від кожного за здібностями, - кожному по потребі». Та вірив у це я не довго. З часом вірити в міражі, а тим більше, піддавшись загальному...
- drab
- 10.09.08, 00:10
Дмитро Дідківський - вірш СЕРЦЕ.
Сьогодні листаючи свій старенький блокнотик натрапив на свої переклади та варіації своїх же віршів. Трішки замислившись вирішив їх всіх виложити для Вас. Читайте й не судіть строго. Серце. Серце в тебе, Як троянди квіти. Що кохання в світі є, Йому не зрозуміти. 7 грудня 1997 рік. P.S. Російска версія цього вірша звучить так: http://blog.i.ua/user/730468/1
- ДДВ+
- 26.08.08, 23:17
Передріздвяне
Сяючи, Джин застряг на різдвяній липі. Високо? Де там. Може й не страшно навіть… Тільки сніжище в очі прицільно ліпить, Тільки темніє щось серед тої наві. Хто його блиск у бурю таку побачить? Хто його так у вітті тонкім заплутав? Там, серед хуги, щось ворухнулось, наче, Та застеляє світ снігова полуда. Хто там? Не стало струму у пору пізню? Джин допоможе, буде світлішим свято… Лиш от збагне, що живить його харизму: Чи мережа, чи змінний акумулятор… Тільки ж - зима, ...
- nexigo
- 7.01.12, 15:31
Снег
Когда кончится снег, Я прийду к тебе, Потихоньку, не смело, не глядя, Оставляя следы за собой на пути, Незаметные чуждому взгляду, Я пойду по пути, За тобою, к тебе, Забывая о доме и небе, Я прийду, улыбнусь И приникну к плечу, И исчезну, так было мне надо.
- Nanetta
- 8.12.08, 14:28
Висока напруга відваги
[Приєднана картинка]ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ День прозорий мерехтить, як пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору, чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп...
- nolofinve
- 23.02.13, 15:03
Василь Симоненко.
Як хороше радіти без причини, Коли на місто сутінь опада. І чується як тихо, безупинно Дзюрчить у стоки весняна вода. І сну нема, і спокою немає, І відчаю, і певності нема. Тебе ж у далеч владно закликає Напоєна надіями пітьма. І хочеться всю землю обійняти, Іти шукать нечуваних пригод. О, скільки музики натхненної багато У шумі каламутних вод.
- Funny smile
- 28.10.10, 03:58
Дощ...
Перетворюсь на хмару сиву, Увись злечу, підіймусь вгору, РозчУхраю тифозну гриву - І дощ створю із клаптів грому. Поллюсь - солОдко чи солОно - За комір цівкою весняно, Заполоню тебе полоном - Всерадісний і всекоханий! І дощ, мов згусток полинОвий, Ударить в груди - там, де серце, Згадаєш ти, як світанково Хотів до хмари зір простерти... Набудусь вдосталь я грозою, Запам'ятаюсь крапель градом... І поміж мною і тобою Надією весняно впаду.
- Гал@ктика
- 24.07.09, 21:06
Киця волонтерка
[Приєднана картинка]Обережно! Вірш про волонтерство з хейтспічем та матюками) Я не знаю що там як там, а у мене все гаразд, я в житті вже розібралась. Знаю хто тут підарас. Я канєша не геройка не воячка «на нулі», зате точно знаю як це - битись на своїй землі. Чоловік наразі в лісі, в десантурі на війні, ну а я в гламурній хаті храм із лісом у вікні. Роздивляюсь і милуюсь знову йде життя на лад. Перемога буде наша. Згине клятий психопат. Я канєша не геройка не воячка на «нулі»...
- Ірина Сєдова
- 22.05.22, 07:09
Літо - в осінь за обрій...
[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Вітром зірване листя втікає, Розчиняється дощ у калюжах. Літо в осінь за обрій зникає... ..............................
- The Beauty!
- 10.08.09, 10:20
