Я знову бачу твої сльози...

&nbsp...

Читати далі...

• Master
• 16.09.10, 18:23

Заримуймо нас в поему…

Заримуймо нас обох в поему! Твій гобой, моя віолончель Віршуватимуть Кохання - у рондель. Виринає спогад – хто і де ми… Певно, перші мешканці Едему Так дуетом грали - на дуель! Заримуймо нас обох в поему - Твій гобой, моя віолончель Гратимуть Кохання вічну тему У рондель, сонет чи ритурнель. А митець - Верховний Менестрель В партитуру впише всі лексеми. ...

Читати далі...

• The Beauty!
• 31.03.12, 07:45

Мій "вихід"! Він тепер: "на біс"!

[Приєднана картинка] Мій "вихід"! Він тепер: "на біс"! *********************************** Ця щедрість Почуттів; їх прояв! А ніжність губ… Любові миті... Занепокоєння. Захопленість, якоi Налаштування світу е, по-суті… Тож я чекаю! Ти ж бо не мовчи! Заслуга у Любові е того, хто Любить! Музикою визнанням в серцi зазвучи. Я бачу Друга&nbsp...

Читати далі...

• Ариаднынити
• 13.03.11, 08:30

Кохання з присмаком гірчинки...

Кохання з присмаком гірчинки... Солодка мить - мить забуття, Коли є лише ти і я.... А інше, якось не важливо, Все інше нехай зачека. Проте не довгі щастя миті. Ось тут ти був і вже нема. Бринить не прошена сльоза І те, що так зігріло серце Примарно по душі блука... І мучить навіть не чекання. Не від розлуки та сльоза. Безвихідь тужно огорта. Чому між нами стільки всього, Що серця стукіт завмира?

• Funny smile
• 17.11.11, 19:19

Буду я її кохати ... добру душу має

Україночка ...

Читати далі...

• Master
• 25.07.10, 15:57

Блакитний лиман

[Приєднана картинка]У час, коли світом керує зима, Все кригою вкрито, і навіть вуста Забули про дотик, з’явилась вона… З’явилась зненацька, неначе не звідки. Примарилось літо, блакитний лиман, Єдину її я лиш там розпізнав, І впевнений я – не відався я снам. Було це по справжньому реалістично. Мій сум, що на серці, розвіявся в мить - Спасінням було для мене ведіння. До нього торкався, міг з ним говорить, Бо досі ще в щире кохання я вірив. Та зустріч, що сталась у шепоті...

Читати далі...

• Lesovichok
• 9.02.18, 18:40

Ти - не знаєш

Ти - не знаєш. Я - не знаю. Загубились У собі. Не чекаєш. Не чекаю... Ні мені, А ні тобі - Не пізнати, Не відчути Біль утрати, Біль спокути. Бо - не мали. Бо - не вміли... Було мало, Було біло, Чисто так І так разюче! Дивний смак І смак пекучий - Не пізнаний, Не жаданий... Лише - рани, Стерті рани Залишили У минулім. Відболіли. Відстаждали. І назавтра - Все забули...

• Гал@ктика
• 28.04.09, 14:39

Якщо зникаєш, то зникай

Якщо зникаєш, то зникай… Якщо не знаєш, то не знай! Та не кажи мені «бувай»- Любов на згадку залишай. І ті сторінки небуття Згорни до купи та спали, Або залиш для каяття, Щоб повернутися могли. Чорнилом із солоних сліз Пиши без помилок листи. Малюй там щастя повен віз, Малюй троянди пелюстки, Щасливі усмішки й думки, Обійми і солодкі поцілунки. Малюй, що хочеш ти, Бо це не просто є малюнки… Якщо зникаєш, то зникай! Бери усе що тобі треба! Любов мою запам’ятай...

Читати далі...

• Бергамот
• 5.08.10, 09:58

Ну що б, здавалося, слова !?

Ну що б, здавалося, слова !?Звичайні букви, складені до купи – А в серці вітер вже звиваКоли почуєш недолуге...Вже мчиться потяг почуттівНа той знайомий полустанокДе все знайоме й поготівДе завжди чистим був твій ранок...

• Mykolaj_58
• 25.12.12, 19:39

Тарас Чубай - Нестримна течія

В мріях ти була завжди моя, В мріях я завжди був твій, Та часу течія, нестримна течія Змела сліди тих мрій в душі моїй. Приспів: Зникло наше бути чи не бути, Ген за гори з журавлями одпливло, І тепер не знаю, як забути Те, чого ніколи не було. Щирий сміх торкався вуст твоїх, Щирий сміх, як перший сніг, Та днів нестримний біг, та днів нестримний біг Змести повік не зміг той перший сніг. Приспів В мріях ти була завжди моя, В мріях я повік був твій, Та часу течія, нестримна ...

Читати далі...

• Funny smile
• 22.05.11, 14:27