Українська поезія
- Вірші українських поетів, вірші молодих авторів, гуморески, байки, громадянська лірика, поеми, поетичні шаржі, ...
Мітки
Українська поезія
Пошук
Пошук в архіві по фразі "любовна лірика"
Трохи лірики до Дня закоханих
Напередодні Дня закоханих раптом згадав,що в юності писав вірші. Ви скажете: хто ж їх не писав? І будете праві. Але, справа в тому, що якимсь дивом вони в мене збереглись... От, і вирішив скинути – раптом комусь сподобається... Твої очі Пам’ятаєш, насміхавсь над очима твоїми І казав, що не бачив очей таких зроду? ...
- Shukach
- 10.02.11, 21:12
романс «Сміються й плачуть солов’ї"
Чари ночі (три голоси)(Сміються, плачуть солов'ї)Романс Слова: Олександр ОлесьМузика: В. БезкоровайнийОбробка слів, переклад:Обробка мелодії: Василь ТрилісВиконують:Рідна пісняДмитро ГнатюкАндрій Селезньов (альбом "Повертайся до коріння")Ніна Матвієнко (альбом "Найкраще") Сміються, плачуть солов'ї І б'ють піснями в груди: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там — Чи забуття...
- Funny smile
- 28.12.10, 15:03
Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами...
Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і...
- Alesanna
- 19.09.10, 22:15
Тебе люблю...
Тебе люблю... До стогону, До схлипу, До спалаху надії У очах. Аж до судоми З ароматом липи, Аж до безмежжя У прогірклих снах. І до крайнеба, І до третіх півнів, До цокотіння Золотих підків... До стужі півночі, До спеки півдня, Аби лиш... ти Любові захотів.
- Гал@ктика
- 16.01.09, 11:43
Промінчик
Промчав по обрію очей Промінчик босий... Із серця спрагло потече - мов спів срібноголосий - Тоненька нитка болю. Сумую за тобою... За порухом твоїм... Щодень я плачу. Вустам шепчу чужим - "Карай, палаче..." Просипався зерном у сміх Сліпий окраєць... Й, впустивши шанс на гріх, Постукаю до раю.
- Гал@ктика
- 27.04.09, 16:57
три мечі...
Сонце світить - та не гріє... Я сказати не посмію, Як мені потрібен ти. Як лякаюсь самоти... Як я плачу уночі! Як сьогодні - три мечі, Три золочених мечі Болем в серце увійшли - Слова три в мені зійшли, Без останку, без жалю Схлипом: "я тебе люблю..."
- Гал@ктика
- 22.04.09, 13:33
моє найперше...
Довкола гамір, шум... і натовп у екстазі, Немов молитву, ловить тихі фрази... Скипає, шаленіє у жалю Від слів простих "тебе люблю..." ...А я - усе продовжую любити! У світлі, в темряві, у пустоті, у квітах, Продовжую картатись і кричати - Нечутно, німо! Для усіх - мовчати. Й хапати твої очі у мигтінні Вогнів, шумів, і мови жеботінні, І животіти настроєм, і пити Палке очікування сплющеної миті. Й судома сполохом майне у скронях, І задрижить бажання у долонях, В словах...
- Гал@ктика
- 10.05.09, 23:13
Плач Єремії - Коли до губ твоїх...
Коли до губ твоїх лишається півподиху, Коли до губ твоїх лишається півкроку – Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко. Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, Той шепіт мою тишу синьо крає. І забуваю я, що вмію дихати, І що ходити вмію, забуваю. А чорний птах повік твоїх здіймається І впевненість мою кудись відмає. Неступленим півкроку залишається, Півподиху у горлі застряває. Зіниці твої...
- Funny smile
- 16.01.11, 13:35
Українка!
В очах твоїх виблискують лелітки, Як передзвін кришталю — ніжний сміх, Мов скупана у росах диво-квітка, Чарує своїм поглядом усіх. У платті білім, мов лебідка, Через плече — капітанова коса, Ідеш, ти, ні — пливеш, моя ти, українко, І добротою світишся уся, На вулиці всім хлопцям-відчайдухам Спокою твоя врода не дає.Бровою поведи — і всі щодуху Помчать бажання виконать твоє. Чим вимірять красу душі людської, Не знаємо ні я, ні він, ні ти, Та впевнений, що...
- Funny smile
- 5.10.10, 16:38
Василь Симоненко. Моя вина
За лісом дим підвівся по спіралі, І ти, ображена, застигла у вікні — На віях сльози... І осінні далі Сумну мелодію навіяли мені. Про те, як двоє молодих, гарячих Палку любов зустріли у маю І через гордість та уперті вдачі Загубили щастя й молодість свою. У мене в серці злиток горя й муки, Та й ти вже, бачу, каєшся сповна. І я кладу тобі на плечі руки І говорю: «Пробач... Моя вина...» 25.08.1955
- Funny smile
- 19.12.10, 16:36
