Oсіння ніч

[Приєднана картинка] У тебе ніч. Ти спиш і знову сниться тобі весна, заквітчана весна. Ну а на мене ніч осіння злиться, що не блукаю я у її снах. А я не сплю. Із ніччю у двобої то злюсь, то мрію… В голові бедлам… Якщо удвох не бути нам з &nbsp...

Читати далі...

• Oliviya
• 29.09.11, 15:20

Сни

В твоїх світанкових снах я мавкою лісу була –смарагдовий блиск в очах і сукня з травою в тон…І я до сих пір в ліси &nbsp...

Читати далі...

• Oliviya
• 12.03.13, 01:23

...а ти надією мені... та вірою.

"а ти являйся срібним ангелом хоча б вві сні, і не дивись на час, бо він не стане на заваді..." До тебе увірвусь легеньким вітерцем... І ніжно лоскотатиму все тіло. Притисну милу мою до своїх грудей... В Бажанні попадемо... до Кохання Виру. До тебе прилечу промінням світла... І очі уві сні твої засяють. Тривати довго-довго буде наше літо... Доки ти мене згодна лиш кохати. Я буду думкою... я буду мрією... Шаленством твоїм... та твоїм вирієм. Я буду зіркою .....

Читати далі...

• Master
• 18.08.10, 22:54

Як добре поруч із коханими не спати

Як добре поруч із коханими не спати. Оберігати снів солодких зорепад. І кожною клітиночкою відчувати Коханого створіння дивний аромат. Затамувавши подих, губи спрагло, ніжно Очима й серцем цілувати досхочу, А потім пестити волосся і неспішно Шептати тихо: «Я тебе не відпущу»… Як добре поруч із коханими не спати. Ловити подихи, що так думки п’янять. Тоді всім Всесвітом стає одна кімната, Де найпрекрасніші кохані очі сплять.

• Oliviya
• 21.03.10, 03:20

З казки про весну

Побудую замок із весни, Де безкрайньої любові море. Замість стін у ньому будуть сни, Замість даху – зоряні простори. Побудую замок із дощу На п’янкому острові бажання, Позову тебе й не відпущу Із його полону без вагання. Сонячним мереживом думок Від лихих очей його сховаю, Напою нектаром тих зірок, Що від щастя й пристрасті згоряють. Місячним сіянням обіллю Всі алеї, що його леліють… Побудую замок із «люблю» З казки про весну та нашу мрію.

• Oliviya
• 5.04.10, 12:32

І ніби сон як сон

І ніби сон як сон – не раз ти снив любов’ю, не раз горіла ніч від пристрасті й тремтінь, та тільки так як я, ніхто іще з тобою наївно не блукав у нетрях сновидінь. Не бійся, простягни мені на зустріч руку, з тобою так давно ми снили в унісон… Ти обніми мене й сердець незвичним стуком розбудимо весну квітчасту за вікном. Не раз тебе крізь сон п’янили аромати, не раз тобі у снах здійсняла мрії ніч, та лиш ніхто тебе не смів так цілувати, як я слізьми роси, торкнувшись твоїх пліч...

Читати далі...

• Oliviya
• 11.03.12, 22:59

Люблю

[Приєднана картинка] Я страшенно люблю так тебе,моє Сонце,Я несу тобі серце своєна долоньці,Я несу тобі мрій вечориі світання,Зорепадами всі свої сниі бажання.Я тебе поцілую дощемчи вітрамиІ попрошу у райдуги щещастя гами,Фарб попрошу для тебе в гаїввеселкових,В мелодійних пісень солов’їв –нот любові,Я для тебе засвічу зорюу віконці…Просто дуже тебе я люблю,моє Сонце!

• Oliviya
• 5.06.10, 11:14

Лиш поруч ти (пісня)

Скільки різних чудес нам дарує Вселена мрійне і нездійсненне, мить, де зайві слова… Знову ти позовеш у польоти шалені, світ відкриєш для мене й я повірю в дива. Лиш поруч ти – і все засліплює сонце, і цілий світ на долоньці… Скоріш лети, закривши очі від щастя, сьогодні мрії здійсняться, бо поруч ти… Я тобі розповім все, про що ніч мовчала, як тебе я чекала лиш тебе одногО… Серед хмар-кораблів швидше вітру помчали наші душі – замало стало неба для двох. Лиш поруч ти...

Читати далі...

• Oliviya
• 12.08.10, 00:54

А він у скрипку був закоханий без меж...

[Приєднана картинка] Вона ним марила, беж меж його любила, А він у скрипку був закоханий без меж, А в нього спопелялись мрійні щастя-крила, Без нот коханих,- не без неї…Жаль, та все ж... Вона була готова стати навіть болем Тих дивних звуків, що він так боготворив, А чи тоненької струни безмежним полем, Лиш щоб її, як скрипку, серцем полюбив… А потім скрипку ненавиділа, кричала У розпачі, клянучи нот простий мотив, І знов волосся-струни, вже безумно, рвала, Та ще сильніш звучав ...

Читати далі...

• Oliviya
• 27.04.10, 19:38

Це щастя?..

Твій запах розвіює ніч, лишаючи слід на зап’ясті, а дощ стукотить у вікні: Не вдасться, не вдасться, не вдасться… Та я й не тримала тебе, не в цьому ж бо щастя й удача! А дощ… дощ не знає про це і плаче, все плаче, і плаче. Любов не буває гріхом, та як не грішити в любові? Ненавиджу! Злюсь! Всім єством чекаю тебе знову, знову… Засну. А твій запах і в сні чомусь на моєму на зап’ясті… і дощ стукотить у вікні: Це щастя, це щастя, це щастя…

• Oliviya
• 18.08.11, 21:14