Що тоді!

В запітніллому промені ночі Подивися на тінь тіла мого, як згоряють засліплені очі від одного лиш подиху твого. Дотокнись до обличчя рукою й загуби у волоссі цілунки, і на тілі своєю жагою намалюй із бажань візерунки Подарованим ніччю серпанком, ледь торкнувшись, тебе залоскочу, буду в світі найкраща коханка, якщо тільки ти цього захочеш. Я збиратиму краплі в долоні Й буду струмом по тілу горіти... Що тоді всі табу й заборони, коли двоє в загубленім світі!

• Oliviya
• 13.10.10, 01:05

Що ж на чай ти, мила, не приходиш...?!

"Запроси мене на чашку чаю. Та не дуже чаруй лиш, вважай, &nbsp...

Читати далі...

• Master
• 29.06.10, 22:32

ще раз про любов )))

Не чуєш, не бачиш, а серце впивається солодко, Душа відчуває, думки шаленіють у мить… Ніякі скарби, діаманти, перлини чи золото Не можуть зрівнятися з тим, що у серці щемить. І хай буде світ дощовим чи холодним і вітряним, Та лиш як любов у серденьку без краю і меж, То стане вона світлом, сонцем, зорею, повітрям тим, Яке до схочу ти вдихаєш, яким ти живеш!

• Oliviya
• 21.06.10, 22:13

***

Місто втомлене марило тишею, У якій чутно гомін хмариночок, І дзижчання бджоли, понад вишнею, І плітки вечорових росиночок. Пахкотіли бузковими чарами Поцілунки, сп’янілі чеканнями. Парки тихо співали гітарами І думки лоскотали зізнаннями. Небо в колір сердець малювали вмить Під сплетіннями зір ніжні погляди, Задививсь як рука у руці тремтить Вітерець і поринув у спогади. Ароматами дихала пряними Ніч – шалених...

Читати далі...

• Oliviya
• 21.05.15, 08:28

В напівтемряві

В напівтемряві напівтіні… Серед них впізнаю тебе… Візерунки ще не осінні, Та не літні із них уже. Там, в узорі із незабуток, Бачиш – серця проплівся щем, Та по ньому нитками смуток І розтріпаний біль плачем. Ні, не те! Я шукаю знову У мережеві блиск очей І кохання парчу шовкову, І тремтливу вуаль ночей. Я шукаю… а ти журбою Серед тих напівтіней всіх Поснуєш мов на полі бою Мертві душі бажань моїх…

• Oliviya
• 4.08.10, 00:31

Сонце зайде. Тиша… Тиша!

[Приєднана картинка] Сонце зайде. Тиша… Тиша! Ні торохне ... ані де. Згодом трохи… пискне миша, Що...

Читати далі...

• Master
• 18.07.10, 19:40

Можливо, у тумані...Ясною зіркою...ти станеш знов мені.

"Я все життя тебе шукала, Милий! Та крила вже опущені давно. Піднятись в небо вже не маю сили. І як там далі буде – все одно. Змуруй мені із суму домовину, Встели туманом, клаптями жалю… Я пропаду, я зникну неодмінно Та наостанок я скажу - люблю…" Наталка Ч. І я тебе шукав &nbsp...

Читати далі...

• Master
• 8.04.11, 17:39

Ладо

[Приєднана картинка] Твоя влада, Ладо! Згуба З губ… Голубе мій!.. Глибоко Голубиться, губиться… Пригублю… Любитиму… Благоговітиму… 06.04.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика любовная Свидетельство о публикации № 10428

• The Beauty!
• 9.04.12, 09:26

Давно

А там ще й досі падають зіркиІ виростають крила за плечима... От тільки наші стоптані стежкиПозаростали тернами густими.І хай зірки давно уже тремтятьУ інших, не обпечених долонях.Ти знаєш, все одно одна зоряЛише твої щоночі пестить скроні.Ти не зважай, що я вже не лечу,Прийди. Порозганяй згустілі хмари.І, може, ми нап’ємось досхочуХоча б ще раз забутого нектару.І, може, ми хоч раз іще у вись,Нехай з поламаним крилом, злітаєм.Прийди. Посидь зі мною як колись.Бо я твоя. Давно. І ти...

Читати далі...

• Oliviya
• 17.05.13, 00:03

*****************************************

Заплакана весна в промоклій млі На почорнілому снігу забуто тліє. Камін. Гарячий чай. І ніч на склі Холодним подихом малює дивні мрії… Амур, стрілою зачепивши, шаль Зірве з плечей, бажанням диким спопеливши… Розлитий чай. Вогонь. Очей кришталь. Сплетіння рук. На двох один лиш подих. Тиша. Шалений блиск очей. Холодний чай. Гарячий дотик. Двох долонь на склі відбиток. І плаче за вікном весна нехай – В ім’я кохання всі гріхи їй треба змити…

• Oliviya
• 11.04.10, 15:23