Українська поезія

Вірші українських поетів, вірші молодих авторів, гуморески, байки, громадянська лірика, поеми, поетичні шаржі, ...
40+ підписатися

Українська поезія

Пошук

Пошук в архіві по фразі "вірші"

Бернс "Тем О"Шентер", баляда (пер. з англійської-мій)

Уходять з вуличок старці, ринковий день іде на пси, а змучен спрагою нарід жене залити чимось ріт. А ми собі пивко п"ємо, щасливі дружньо сидимо. Довгенька в Шкотії- калюжа пОперек моста. Ми забуваємо про дім, де жар пічок і хай сім"ї плекає день і ніч жона брудна і зла як сатана. . Співав добродій Тем О"Шентер (в містечку Еїр був нажерся): "Таких як тут немає в світі добрячих друзів, гарних дівок". . Хіба забув ти, чуєш, Теме, пораду Кейт жони своєї?...

Читати далі...

***Мое слово

Мое слово легкой строчкой Тихо ляжет у окна, В вихре мыслей, многоточий Чувство пропасти без дна. На скале стоишь у края, И обрыв застлал туман, Сдесь паришь над всем, не зная, Шагнешь вниз иль к небесам. Без решений и ответов На вопрос, молитвы, сны Ждешь, давно утратив лето У дверей к душе весны. Из-за тучи солнце глянет, Сквозь туманы - блеск волны, Это ль мир, где ночь и пламя Одиноким не страшны? На вопрос немой ответа Ждешь меж небом и землей, Ждешь, давно утратив...

Читати далі...

Поема БДСМ доба (продовження)

... Що за усмішка, і білії зуби, Заводять мене, її чорнії губи. Що?! Як заводять? Я маю благати, Аби перестала мене так шмагати! Чорт! Як звабливо підстрибують груди. В такт батогу, я гарячий усюди! О Боже, о що це?! У мене встає! Безкрає захоплення моє видає! Богиня побачила, зіщурила очі, У нас попереду лишилось півночі. Ходою звабливою&nbsp...

Читати далі...

Вспокоєно, зажурено до сліз...

Вспокоєно, зажурено до сліз, Холодні хмари буцають лобами, Тримає небо вижовтілий ліс І зваблює у сутінок грибами, Де листям постіль стелиться луні, Де самота і тиша – досконалі, Де сплять в мохах перестарілі пні, І калинові сняться їм коралі.[Приєднана картинка]

У полі, за туманним ставом...

У полі, за туманним ставом, де тіні стомлена блакить, де птах нічний бере октави, і час поволі цебенить, Де кожна мить жива і славна, і місяць палить смолоскип, Там спить зерно в колисці давній, та бачить сон про теплий хліб.[Приєднана картинка]

Старість,братоньки!, з Махтумкулі(пер. з узб.-мій)

Джигитивська сила вийшла з м"язів геть: старість -гірка неміч, чорна, братоньки! Не поможуть тілу ліки, хіьба Смерть: старість -неміч чорна, гірка, братоньки! . Хорий здужає- нездужає старий: ліки допоможуть зранку до пори; серце порхне і полине догори. Старість - неміч чорна, гірка, братоньки! . Пожувати хочеться- зубів нема. Щось попрошу в сина- не чува. Слабі очі мла вечірня укрива. Старість- неміч чорна, гірка, братоньки! . Як до сотні лИшилося менше тридцяти, вже не...

Читати далі...

Пісня (з Бернса. пер. з англ.-мій)

Ген, Лугар за горой тече, є непролазним вельми, о. Зимовий день ось-ось спочне, а я пішов до Нені, о. . З-над моря вітер аж гуде, ганяє хмари темні, о. Он хтось під коцем ген іде за перевал до Нені, о. . Солодка любонько моя не знає як пручатись,о. Най в роті висохне змія щоб з лайкою не знатись, о. . Як чічка рано у росі чистЕнька та свіжЕнька, о. Я твоє серденько посів, дорогоцінна Нені ,о. . Я сам з села, такий мій чин: підлеглих геть не вельми,о. По місту прОйдусь...

Читати далі...

*** Я не поверю…

Я не поверю в ти’ши звуки, И в серебристый звон небес; Я простираю к солнцу руки, Ловлю невидимый навес. И ни одна слезинка света Не озарит хрустальный свод, И не овеет ласка ветра Судьбы неведомый проход. И, не поверив, жду печали. Печаль приходит под дождем. Надежды ждать меня устали; Не...

Читати далі...

Тривожать загадки століть

Тривожать загадки століть, Гризе мовчанням вищій розум, Дитинство – римою бринить, Життя доросле – любить прозу. Чому доросле як сліпе, Не бачить вигоду в чеснотах? Чому на радощі скупе Та вдачу міряє в банкнотах? Чому хвилини як пісок, Якого й годі упіймати? Чому дитинство – не зразок, З якого варто приклад брати?28.11.2015