що нового вдома (брату).22

стеля має ті ж тріщини що й декілька років тому мама посадила нові квіти тим самим втамувала давню втому. Собака схуд, у нього постаріли очі і тільки вишні не змінили свого цвіту наповняються соком потрохи І так майже кожного літа. Книги припадають пилом як завжди пора було б їх перечитати щоразу, як заходиш на подвір*я щоразу, як тебе обійме мати.

• your_trice
• 26.09.12, 21:42

Дивлюсь в телевізор...

Дивлюсь в телевізор: Verweibliche Mutter! чому я не "боїнг", чому не комп"ютер?! Глитав пасажирів, команди ковтав- і землю б покинув, зірки рахував... Не крил, ані розуму Боже не дав: в болоті я виріс, віршів наскладав.

• фон Терджиман
• 24.08.08, 18:54

Боже, не стерплю...

Боже, не стерплю, погано: я ж просив вказівку! Ти прислав, мабуть догану, чорношкіру дівку... . Хоч би громів, чи блискАвку, най би світла цівку! Хай би мавку, або мавпу, а то -просто дівку... . Йшов, мишей давив в пустелі, каменюкой сів би! Я- Меджнун дурний, субтельний, не здолаю дівки... . Зголоднів, не до кохання, конюшни ів би! Крішки, цьомочки, потроху...а Ти- просто дівку... . Не ростуть в пустелі пальми, а знайду- не влізу! Я ж просив як в рідной мами, пучечку, вказівку... ...

Читати далі...

• фон Терджиман
• 23.08.08, 22:49

Повернення (продовження)

Василь Махно дівчинка котра поправляла на ключицях плаття витончений смак і ума – палата боязка наче миш Маяковського знала ...

Читати далі...

• TatianaR
• 4.08.08, 11:51

Різдвяний романс

Й. Бродський Євгенію Рейну, з любов’ю Пливе в журбі непояснимій поміж цеглової надсади нічний кораблик незгасимий із Олександрівського саду, нічний ліхтарик нелюдимий, що на троянду жовту схожий, над німбами своїх любимих, в ногах прохожих. Пливе в журбі непояснимій п’яниць, сомнамбул хор бджолиний...

Читати далі...

• TatianaR
• 30.07.08, 11:36

Музи

Музи. Три музи у поета є - се Жінка, є й вино, і біль Вони творять дива Зринають чуднії слова Віршів рядки «мелодії» пісень нечувана краса. Від них всі серця ожива І сльози смуток і журба і сміх та радість о, й кохання. Несуть сі&nbsp...

Читати далі...

• YaroSlav 2021
• 4.11.17, 13:52

коли...

Я просто йдуколи замовкнуть Звуки я просто йду коли згаса Любовя просто йдуколи уже немана Серці ніяких путніяких почуттів

• YaroSlav 2021
• 9.10.17, 11:51

"В пустелі сизих вечорів..." (с) Ліна Костенко

В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не знаю, хто ти, де живеш, кого милуєш і голубиш. А знаю - ти чекаєш теж, тривожно вгадуєш і любиш. І я прийду в життя твоє. Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю. Я ради цього ладна жить. Всі інші хай проходять мимо, аби в повторах не згубить одне, своє, неповториме. Нехай ...

Читати далі...

• Your_Paradise
• 11.04.13, 19:02

***Среди дождей плывут туманы...

Среди дождей плывут туманы,Тиха река, незрима даль, Над головою тучи рваны,И мчат ветра в простор играть.Мгновенья проплывают мимо,И тишина, разлив вино,Тоскою ляжет молчаливой,Укутав мглой мое окно.За ожиданьем ожиданье,И за дождями вновь дожди,И тишина туманом раннимУкроет снова все пути.Проснусь я вновь с надеждой робкой,Что чудо близко, здесь, в пути,Чтоб в мгле ночной душою горькойВ шептаньи ветра слышать : "жди".[Приєднана картинка]т.е.с. 02,06,09

• tessi
• 8.06.09, 19:35

З Мілна (пер. з англійської-мій) , дитячі вірші-3

ЩАСТЯ На Джоні калоші із гуми хороші. Між Джоном і дощиком ген макинтошик. І з гуми теж, он, капелюх. ...А дощ уже вщух. СОНЯ (ХРЕСТИНИ) Спить маленьке мишенятко. Як мені його назвати? Очі крихітні як крапки. Хвіст великий як краватка. Часом зву його Іваном, бо хвостом кошатко манить. Часом зву його Петрухой, бо хвостом торкає вуха. Часом зву його Неробой: це йому не до вподоби. . Назову його Панасом, прецінь ним пишаюсь красно.

• фон Терджиман
• 29.08.08, 10:12