З Мілна (пер. з англійської-мій) Квартет друзів

Ернест був слоном, найпотужним друзякой; Леон левом був з гривой дуже важкой; Георг цапом був з бородою- жовтякой; А Джеймс був маленьким таким слимаком. . Ернест у клітину заліз та й закляк там; Леон оселився на купі валіз; Георг олівця відшукав собі ,з браком; А Джеймс на цеглину насилу заліз. . Ернест пробудився -і видовбав грати; Леон підхопився і з ревом побіг; а Джеймс з переляку почав був дрижати, а Джеймс заховатися навіть на встиг. . Ернест барабанити став у валізи...

Читати далі...

• фон Терджиман
• 29.08.08, 15:56

Очищення

Затихли дерева, нечути птахів. Дихання вітру, траву не колише. Нечути у лісі людських голосів, На приречену землю спустилася тиша. В ній я сиджу на зеленій галяві, Серце та очі – від світу закрив. Мрії дитинства то ясні то мляві, Йдучи життям так безжально згубив. Небо шарахнуло ніби від болю, Землі посилаючи збуджений грім. І, - мов сльозами, своєю...

Читати далі...

• Cherep
• 31.10.07, 21:29

Над озером осінь...

Над озером осінь, І день в німоті, Над озером небо Блищить сивиною, Чи я тобі був У твоєму житті, І чи залишусь У тобі хоч луною? За озером сад, У саду тихі сни, За озером яблукам Падати скоро, А я іще тут, Хоч і тонше струни, А я іще пам’яттю теплою Хворий. О, віро моя! Чом тримаєшся ти? О, думи мої! Чом ви й досі гризотні? Над озером осінь, І місяць іти Збирається в ніч По небесній безодні.[Приєднана картинка]

• rutzit
• 27.08.21, 20:00

Володарі, не смійте йти у тінь

Володарі, не смійте йти у тінь І назавжди у забутті згубитись, Відчуйте гнів майбутніх поколінь, Яким вже не судилось народитись. Почуйте тих, хто не побачить світ, Нові стежки не прокладе полями, Хто по собі не лишить заповіт, Яскравими не вибухне ролями. Вони могли зробити те, що ми Боялись уявити навіть в мріях, Вони могли здолати тлін пітьми У відчуттях, реальності, подіях. Ви вбили їх жагою перемог Потрібних тільки вашому багатству...

Читати далі...

• rutzit
• 23.08.18, 20:00

Краса слова

Твій голос - наче музика дощу,Живе у серці і бентежно грає,Здається в світі кращого не має,Ніж надивитися на тебе досхочу.Твоя поява - сонце серед ночі,Що крізь туман промінчиками б’є,Так щастя пробивається моє,Бо серце, мов троянда пити хоче...Чудово.

• Via21
• 5.09.17, 15:26

Вірші з аніме Блич/Ситихи по блич

Кожний том має на своїй обкладинці конкретного персонажа і кожному персонажу відповідає вірш. 1 том, Куросаки Ичиго То, что не имеет формы, Внушает нам страх. 2 том, Кучики Рукия Надежда остается с человеком, Поскольку глаз его не может видеть смерть. 3 том, Иное Орихиме А если бы я стала вдруг дождем, Смогла бы я навечно слиться С другого человека сердцем так, Как дождь в своем паденье Соединяет небеса и землю? 4 том, Исида Юрю Мы...

Читати далі...

• RedWIn
• 13.08.10, 19:35

Шарль Бодлєр "Деструкція"

Мене турбує незупинний Демон, вирує поруч ніби вітерець, легені повнить прабажанням темним- і зпопеляє груди нанівець, бува, мистецьких уподо`бань ведлє ся набува жіночих ласих форм, до уст моїх влива нечисті ме`ди, мовляв, зілля` від лицарских хвороб, веде мене подаль у степ від Бога, жене бранця` небитою дорогой, де думи сі`рі заюрмились роєм, кида мені у несміливі очі брудні бинти з кров'янкою і гноєм й знаряддя тепле, те, що тіло точить. переклад з французської Терджимана Киримли

• фон Терджиман
• 7.03.10, 23:38

Ґеорґ Тракль "Нечистий сніг по даху долу збіг..."

Нечистий сніг по даху долу збіг... Червоний перст торкає чо`ло тво`є; В покої мерзлім- зерна синьольоду, вони дзеркалять личка молодих... Важкою штукой череп розтрощить, згадать ману у зернві синьольоду, застиглий сміх у пащеках урода; вечірній шал у задусі гвоздик. переклад з німецької Терджимана Киримли

• фон Терджиман
• 25.12.09, 09:19

*** Лист золотой…

[Приєднана картинка] Лист золотой сменил зелень деревьев, Яркий багрянец шуршит под ногами, С летом ушли яркий смех и веселье, С грустью торжественно солнце над нами. То не весна с бирюзою закатов, То и не лето с прибоя волной, Осень здесь шествует, хладом объята, Сон, белый сон, принеся за собой. Здесь, посреди сизых дымо’к закатов, Где воздух горькой волной напоен, Взгляды, мелькнув, вдруг застыли внезапно, Миг затянулся, как призрачный...

Читати далі...

• tessi
• 21.01.09, 21:31

***Снова вечер…

Снова вечер в окошко стучится, И дрожит, багровея закат; В этот день уж ничто не случится, Скроет пламя задумчивый сад. День прошел, сон прошел, льется лето, Ускользают сквозь пальцы года, Что грядет? – я не знаю ответа, И не знаю идти мне куда. Раздорожье и вечер в окошке, Не подскажет звезда жизни путь; Я на ощупь бреду понемножку, Где смогу расцвести, иль уснуть. Т.Е.С. 31.07.08

• tessi
• 7.08.08, 14:16