Дещо про любов

Не спиш…Який кумедний збіг.Мовчиш…То й добре, мій хороший.З-поміж усіх моїх скарбівЛюбов до тебе –найдорожчий.Він – поза межами жаги,В гіркому,чорному мовчанні.Я не ховалась від богів.Вони позаздрили,звичайно.Не я – теплотвоїх безсоньІ сонний усміхпрокидання…Але – ти тут.Моїм ласо. Моїм невидимимарканом.Світаннями мого вікна.Легким вогнеммого багаття…Що з того, що немає – «нас»?Я є. Люблю. І тим багата.Без жодного«якби», «або»,Без майбуття,мети і мріїЖиву. Співаю. І любов,Мов дитинча, під...

Читати далі...

• mNoga
• 24.11.12, 15:20

З Новим роком!

Друзі мої! Від щирого серця вітаю зі святами, що наближаються! Новий рік – лише календарна дата, та впустімо казку в домівку, станемо дітьми в душі, загадаймо бажання… Нехай все здійсниться, злагоди та радості Вашим домівкам, здоров’я сім’ям, ЛЮБОВІ у всіх проявах. Мала бажання подарувати пісню (єдину на мої вірші), та десь в касетних записах загубилась вона, і вірш не зберігся, на жаль. Тому дарую вірша, якого я написала ще 8 років тому. Простенького. Майже дитячого....

Читати далі...

• The Beauty!
• 31.12.09, 08:55

Над містом...

ще вірш з "сонного" циклу" Із напівсутінків дрімота виринає, На підвіконні, ніжки звісивши, сидить В лінивій позі. Важко позіхає - До сну скликає тих, хто ще не спить. Наспівує у вушка колискову, У вічі сипле сонним порошком, &nbsp...

Читати далі...

• The Beauty!
• 23.07.10, 19:14

Зорепад

присвята моїй любій доні Передзим’я. Старий-Листопад Кволий, труситься... Крутиться світ. ЗореНіч... ЗореРух... Зорепад… Леоніди летять – ЗореКвіт, ЗореДиво! – Дивуюсь, дивлюсь; Поміж тисяч малих тих свічад Є й моє… Тихо Богу молюсь – «Зустріч нам подаруй в зорепад!..» Час минав… От і Спас на порі! Пахнуть яблука, мед… ЗореНіч! Персеїди палають вгорі – Сотні Богом запалених свіч. При надії, пильную на мить Чудотворення, вгору дивлюсь … ...

Читати далі...

• The Beauty!
• 11.11.10, 19:18

В ритмі вальсу осіннього, в ирій…

[Приєднана картинка] "Раз - два – три!" – Парубки-чорнобривці до айстр Нахиляються: "Будьте ласкаві, Панни Пишні, осінній цей вальс Бурштиново-терпкий, затанцюймо! Закружляймо у вихорі нот "Раз – два – три!" Під каштанове "Боммм!" басовите, В золотавих арпеджіо сонячних арф, В схлипах струнних дощів екстатичних… "Раз – два – три!" Як багато багать - На...

Читати далі...

• The Beauty!
• 4.09.12, 17:22

Янголята, наші діти

Присвята нашим діточкам Заклик до свідомості та мудрості дорослих Небожителі чудові, Ніжні вісники любові Променяться щирим світлом, Миротворці – наші діти. Дав їм Бог могутні крила, Нездоланні волю й силу Йти на Землю з Небосвіту – Щоб ЛЮБОВ на ній розквітла. Нам на щастя, просто в руки Сходять з Неба, терплять муки – Світлоносці не в пошані, Не на часі – злет високий; Крила...

Читати далі...

• The Beauty!
• 7.12.10, 19:15

Я – самотній листочок…

[Приєднана картинка] Я - листок тополиний осінній, Скибка сонця на гілці самотня. Зацілована західним вітром, Сонця крапля тремтяча, тендітна… Полетіла, зіщулившись, вниз… 09.11.2009 © Copyright: МаринаСтепанская, 2011Свидетельство о публикации №11111160958

• The Beauty!
• 10.11.09, 06:26

До Дня Поезії, який є сьогодні

ЖОРЖ ДИКИЙ[Приєднана картинка]ЗІРКА ПАДАЄЗiрка падає, зiрка падає,зiрка падає стовпом вогню.Нас з тобою нiхто не пригадуєi не молить за душi в Раю.Тiльки грiшним покута провини,тiльки вбогим прощення i Рай:зуби оскалом в ницi спини,очi дiрками впилися в край.Передайте привiт сторожi!І молiтесь, i Бога просiть, –(кiстяки, як штахет в огорожi)правду слова свого донесiть,як жирують тi проклятi свинi,потiм моляться Небу з колiн,хрестять пики покривлено-виннi,щоб не з'їла їх зiрка Полин.Але...

Читати далі...

• Богдан Бо
• 21.03.13, 21:49

Смакота!

цей вірш, складений моєю донею і мною, посів перше міце в інтернет-конкурсі ...

Читати далі...

• The Beauty!
• 4.11.11, 22:56

Дяую Ртищев за наводку (не питай яку, це мої таракани :) )

ВіршикДід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю. Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова. - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз...

Читати далі...

• JR_Cerberus
• 15.04.11, 17:30