[Приєднана картинка]ЛизистратаПостой!… Ты что-то путаешь в запале!Известно ведь любому пацану:На вас не нападали. Вы - напали.Вы первыми затеяли войну!Вы гражданам защиту обещали,А получился форменный скандал!…Кого и от кого вы защищали,Когда на вас никто не нападал?Ах, сколько на земле людишек подлых!Такие уж настали времена!…Вы подлость преподносите, как подвиг,И просите за это ордена!Предводитель (надменно)Позвольте вам заметить с укоризной -И поскорей возьмите это в толк! -Мы выполняем долг ...
Відкрив для себе Романа Семисала.Доволі несподівано.Мама постійно має ввімкнене радіо. Раніше то був Перший, тепер канал Культура. Слухала інтерв'ю з поетом-добровольцем і його перервали на півсловіМузикоюсмайлик тра-ля-ляМама була вражена, а я зацікавився. І знайшов його[Приєднана картинка]В нього є ще віршів; пронизливі, лункі, чіткі по-армійському, хоча. як мені здається, війна - не його
[Приєднана картинка]ПРОРОЧЕ Б. Г.У спогадах краси нема –там є прозріння! Чимало випито вина –а де везіння?Моя чи ні у тім вина –знати не хочу! Водичка поряд є питна –чуття злоскочу...Красою сповнене життя…А що я бачу?Хто не цінує почуття –тим не пробачу!І може я і не герой, щоб бити пику! В душі я лицар і ще той –як в лева рику!Сховаю в усмішці оскал свій кровожерний... Мені не здобич цей шакал –я честі ревний!Хай брешуть лиси на щити...
Нестерпний біль і радість позахмарна; А сльози – не в очах – як метастази. Непереборний Ти… Любов - безкарна… Геть! Чи ввірвись! І вбий відразу… 28.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Свидетельство о публикации № 10127
Галасує вороння… В калюжу Скиба неба, впавши, розляглась. Лютий-місяць раптом занедужав, Річка враз сміливо роздяглась - Шубу знявши з берегів, водою Голо блиска в дірки крижані. Йде Весна нестримною ходою. Зиму й не шукай – на чужині… В первісній красі, нага й цнотлива, Ніжиться земля… Передчуття – Стане породіллям… Ой, вродлива! - Мати, що несе в собі життя!.. 13-14.03.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел...
Диптих Удвох Коханий, ближче! Так!.. Торкнися! Мій шал з твоїм вогнем – зіткнися! Поринь! Все глибше…Твоє тіло В мені… Тримайся! Шквал! Цунамі! Химера? Сон? Невже це з нами?! ______________________________
"Будь прихильною, – молила –Доле!" "Забарися, невблаганна Смерте! Ще не час…" – благала ревно, вперто. Вдруге…всоте… вдев'ятсот четверте… Марно! Ось Вона, холодночола, ...
Мамо, скільки раз Дощем капали сльози. Із хмаринок Ваших очей. Скільки раз, чекали на порозі, Ви мене із зоряних ночей. Я завжди вертався Вранці рано. Ви кричали на мене Як могли. Ви пробачте мене мамо, Що не усвідомлював тоді вини. Дмитро Дідківський 1998 рік.
Здивуй мене, а ну ж! Уяву полони! Ввійди, фортецю захопи, чи зможеш?! Боїшся, я сприйматиму вороже, Що ти оратимеш мої лани? Пручатимусь… Здасися? Чи відступиш? Тримай якнайміцніше! Й ніжно… Ти… А втім… Можливо, вартових підкупиш? О, переможцю мій! Не відпусти!.. 08.11.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111090897
Сніжинка тане На долоні. Зникла. Ми - В долоні часу. 23.02.2011 © Stepans’ka Marina(SMG)